Юрий Криворучко
Юрий Криворучко
Різниця між комп’ютером та людиною щороку стає більшою
04.12.2016 23:59

Про особливості клубного чемпіонату Європи, рівень клубного чемпіонату України, про сучасну комп’ютеризацію шахів в ексклюзивному інтерв’ю Leopolis.news розповів один з найкращих шахістів світу львів’янин Юрій Криворучко.

Юрію, як виникла думка грати за команду з Македонії «Алкалоїд»?

Хоча граю за них з 2012 року, проте командний чемпіонат Македонії – рівень не дуже серйозний. Паралельно шахісти можуть собі дозволити виступати за інші команди. Головне, щоб ці клуби не були з однієї країни. На серйозні матчі клуб викликає собі шахістів з інших країн, тобто легіонерів. У чемпіонаті Македонії грати не так цікаво, скажімо, як на клубному чемпіонаті Європи. За інші європейські клуби приїжджають грати провідні гросмейстери, тому рівень цих змагань є дуже високим.

Моя теперішня команда «Алкалоїд» з 2009 по 2015 рік не брала участі у клубному чемпіонаті Європи. Команда не потрапила в трійку призерів, керівництво вирішило більше її не заявляти. Торік цей турнір відбувався у Скоп’є, тому македонці вже змушені були заявити свою команду. Вона повернулася в цей турнір. Пригадую, 2015-го ми мали всі шанси потрапити в трійку найкращих, однак у підсумку фінішували п’ятими. Тоді за цю команду грав Василь Іванчук, Павла Ельянова у складі не було.

 

 

До слова, Василь Іванчук на клубному чемпіонаті Європи сильно зіграв за команду з Ізраїлю на першій дошці.

Так, за індивідуальними результатами посів перше місце, однак його команда у призи не потрапила. Клуб з Ізраїлю посів четверте загальнокомандне місце. За цей колектив також грав львів’янин Андрій Волокитін. Були такі команди, які взагалі мали суперсклади – гросмейстерів з топ-10 світового рейтингу. Загалом, перші 10 клубів за своїм рейтингом мали сильні склади.

Чи часто відбуваються трансфери шахістів з одного клубу в інший? Чи є суперклуби, як, скажімо, у футболі?

Так. Наш клуб «Алкалоїд» не є суперклубом. Це рівна команда, у якій немає суперзірок. Для прикладу, на клубному чемпіонаті Європи грала італійська команда, де відразу кілька шахістів входять у топ-10 світового рейтингу. Раніше був суперклуб з Азербайджану, який до свого складу міг запросити будь-якого шахіста. Ця команда мала серйозні гроші, однак тепер у неї фінансова криза й цього року вона на турнір навіть не заявилася.

Зі скількох осіб складається команда на клубному чемпіонаті Європи з шахів?

Є вісім гравців, з яких у турі грають лише шестеро. У нашій команді якраз і було шестеро легіонерів: я, Ельянов, два китайці та два росіяни. Можна сказати, що всю погоду в нашій команді робили саме ці гравці. Ключові партії грали лише легіонери.

За якою системою обирали найсильніший клуб Європи?

У турнірі беруть участь 62 команди, а весь чемпіонат проходить у сім турів. Багато кому така система не є до вподоби. Чимало результатів бувають випадковими. Незважаючи на це, можу запевнити, що ми справедливо стали чемпіонами Європи. Останні чотири тури ми грали з командами, які претендували на перше місце. Раніше бували випадки, коли команда ставала призером, вигравши, по суті, лише один серйозний матч. У такій системі розіграшу зростає елемент випадковості та сенсації. Права на помилку, по суті, не має ніхто. Поділ на сіяних та не сіяних відбувається лише в першому турі за дуже складною системою, яку багато фахівців не може назвати справедливою.

Як оціниш свою гру в Сербії? Скільки очок тобі вдалося набрати?

Виграв три партії, а чотири зіграв унічию. Грав на шостій дошці. Усі партнери по команді мали вищий рейтинг за мене, усі входили в топ-40 світу. Своєю грою залишився задоволеним.

 

 

 

Як готувався до турніру в Сербії? Як зазвичай відбуваються твої тренування?

Був насичений турнірами період. Після Олімпіади зіграв уже партій зо 20. Грав за команди в Іспанії та Польщі. Там виступив непогано, тому можна сказати, що підготовка до клубного чемпіонату Європи відбулася на хорошому рівні. Свій рейтинг удалося підтримати.

Чи є серйозна фінансова мотивація з боку президента клубу, за який ти грав на клубному чемпіонаті Європи. Скажімо, чи передбачено серйозні преміальні за перемогу?

Думаю, за цей турнір премія буде, але суму сам назвати не можу. Інколи самі не знаємо, за які гроші граємо (сміється). Загалом, ситуація така: клуб, який запрошує до себе, оплачує тобі дорогу, проживання та харчування, а твій власний заробіток уже залежить від того, як ти зіграєш на тому чи іншому турнірі.

На якому рівні перебуває клубний чемпіонат України з шахів?

На дуже низькому. Як на мене, є одна серйозна команда – «Юракадемія». Загалом, я в ньому не грав з 2008 року. Тоді виступати в чемпіонаті України було цікавіше. Був студентом ЛНУ ім. Івана Франка, тому грав за цю команду.

Які маєш плани після успішного турніру в Сербії?

У своїх виступах візьму паузу. Від участі в чемпіонаті України я відмовився. 2013 року турнір удалося виграти, після чого два роки поспіль на ньому виступав невдало. Можна сказати, що опустив свій рейтинг. У Рівному, де у грудні відбудеться чемпіонат України, перша четвірка з українського рейтингу не гратиме. Мова йде про Василя Іванчука, Павла Ельянова, Руслана Пономарьова та мене. Загалом, хочу відпочити й набратися сил уже на наступні турніри.

Юрію, раніше ти тренував сестер Музичук, зокрема готував Марію до матчу проти Хоу Іфань. Чи надалі працюєш з дівчатами?

Це була разова підготовка. Після матчу з Хоу Іфань з дівчатами ми не тренуємося, та й узагалі тепер я нікого не треную.

Після того, як Марія Музичук програла Хоу Іфань, уже минуло чимало часу. Чи можеш зараз назвати головні причини поразки Марії?

Складно сказати. Хоу на цей момент була сильнішою, і це головна причина. Висновки Марія зробила, я їй давав певні поради вже після матчу.

Чи отримував ти пропозиції змінити громадянство і виступати за інші країни?

Якщо конкретно, то ні. Відколи президентом Федерації шахів України став Віктор Капустін, ситуація поліпшилася. До 2010 року ситуація була не найкращою. З боку федерації мене все влаштовує. Якби я був зацікавлений виступати за іншу країну, це питання вже давно вирішив би. Важливо те, що Україна на будь-якому турнірі є в числі претендентів на медалі. Україна – сильна шахова країна.

Наскільки сучасні шахи далеко зайшли у сфері комп’ютеризації?

У плані комп’ютерів шахи дійшли справді далеко. Однак говорити про те, що перемагає той гросмейстер, у якого вдома кращий комп’ютер, – це абсурд. Нині в гросмейстерів суттєво виросло навантаження на пам’ять. Раніше такого не було. Є безліч варіантів у партіях, які потрібно зубрити. Мова йде про дебютну теорію. Це здебільшого до 15 ходу в партії. А там уже починається самостійна гра, де перемагає той, хто сильніший.

Як тренуєш пам’ять?

Немає особливого методу, запам’ятовую і все. А те, що можу щось забути, буває в усіх. Деякі позиції бувають дуже схожими, а оцінка позиції на дошці може відрізнятися.

Чи маєш тренера? Хто тебе готує до турнірів?

Найкращий тренер – це комп’ютер. Нині комп’ютер грає значно сильніше від людини і щороку ця різниця збільшуватиметься. Процесори стають сильнішими, програми – модернізованішими, тому людині стає складно. Раніше комп’ютери могли лише рахувати. Веду до того, що колись людина могла обіграти комп’ютер, а тепер – ні. Раніше гросмейстери неодноразово грали на рівних. Можливо, є якісь шанси на нічию, та й то не в багатьох випадках, і зовсім не залежить те, чи буде грати Карлсен, чи Криворучко (сміється).

 

Владислав Ліщук, для Leopolis.news

Просмотров: 857