grandcoach.com

   Маленький Михайлик зачісував волосся догори вверх. Він пояснював, що хоче бути ближчим до Всесвіту і легше приймати звідти сигнали. Коли треба було порахувати варіанти - піднімав очі вгору. До стелі. Він казав, що дошка заважає. На ній не дозволяють під час турніру пересувати фігури для аналізу. А в уяві легко міг робити ходи. Домашнє завдання переважно вирішував по дорозі додому у трамваї. Просто іхати сумно, а почнеш думати над позиціями і час в дорозі летить непомітно. Тут потрібно зазначити одну важливу деталь. Завдання Михайлик вирішував у трамваї не з діаграм. Вони були записані нотацією і тому дошку треба було уявляти.

Андрій Волокітін (чемпіон України 2004 та 2015 рр.) та Михайло Олексієнко (чемпіон України 2016 р.) на нагородженні командного турніру 

    Незважаючи на яскраві здібності майстерність Михайлика росла не надто швидко. Його ровесники вже виконували гросмейстерські бали, а він досі був першорозрядником. В нього абсолютно не було "інстинкту хижака". Коли отримував важку позицію, тоді червоніли вуха, з'являлась концентрація і природній оптимізм плюс фантазія знаходили неймовірні порятунки. А от перевага після дебюту чи навіть виграшна позиція часто-густо закінчувались серією помилок. Виграні позиції його розслабляли і недбалою грою перетворювались в нуль у турнірній таблиці. За своїм характером Михайло абсолютно безконфліктна людина і його не приваблювала спортивна складова у шахах. Йому цікавіше був творчий елемент. Він як митець малював картину, як математик розплутував головоломки. Треба було чекати поки маленький блондин з кучерявим волоссям подорослішає. Стане більш серйозним.

    Згадує його мама:  "У ньому дійсно нема хижацького інстинкту. Суцільний креатив. Хоча зараз, на відміну, від дитинства, Михайло уже хоче вигравати. Пам'ятаю, мама Наталі Григоренко казала мені, що по Михайликові ніколи не видно, виграв він партію, чи програв, бо завжди посміхається. Я тоді запитала Михасика, чи тобі дійсно це байдуже". А він відповів: "Так, я так сильно люблю грати в шахи, що мені все-одно виграв я чи програв. Аби лише грати"

К.Арещенко, В.Мелешко, Ю. Криворучко (чемпіон України 2013 р.), М. Олексієнко (чемпіон України 2016 р.), А. Музичук (чемпіонка України 2003 та 2014 р.), М.Кравців

    Пройшов час. Михайло захистив кандидатську дисертацію з математики. Виріс у сильного гросмейстера. Став батьком двох синочків. Його запрошують працювати тренером різні національні збірні. Він є справді хорошим тренером. Завжди життєрадісний, готовий поділитись знаннями, вміє пояснити складні речі і має для цього широкі знання та хорошу пам'ять. Перший з гросмейстерів хто приходив на партію як на свято у вишиванці. Гарно знає англійську і коментує турніри високого рівня для глядачів, розказуючи нюанси зіграних партій. Записує навчальні відео для бажаючих вдосконалюватись у шахах. Тренерські та батьківські обов’язки приносять багато приємних клопотів і менше лишається часу позайматись самому та зіграти у змаганнях. Він міг бути успішним в різних галузях. Але йому надто подобається доводити свої шахові гіпотези та теореми.

Олексієнко Михайло (2552) - Гупта,Абхіджит (2590) [C06]

9th Parsvnath Open New Delhi IND (7), 12.01.2011

[Олексієнко Михайло]

1.e4 e6  

Несподіванка! Мій суперник грав французьку партію всього кілька разів в житті. Я відчував, що він підготував якийсь варіант під мене, але вирішив поки що не відхилятися від свого репертуару.

2.d4 d5 3.Nd2 Nf6 4.e5 Nfd7 5.Bd3 c5 6.c3 Nc6 7.Ne2 cxd4 8.cxd4 f6 9.exf6 Nxf6 10.Nf3 Qc7 11.0–0 Bd6 [Тут я зрозумів, де мій суперник мене «чекає». До цього я завжди тут ходив 12.g3. Відповідно я вирішив зіграти якийсь інший варіант. Я завершую розвиток, і ми просто граємо в шахи без домашньої підготовки.]

12.Bg5 0–0 13.Rc1 Bd7 14.Bh4 [У більшості позицій з такою пішаковою структурою білі хотіли б розміняти чорнопольного слона навіть ціною у 2 темпи!]

14...Nh5 [Чорні не допускають вигідного білим розміну типовим маневром коня, відкриваючи вертикаль для тури. Одночасно вони створили типову «загрозу» позиційної жертви якості, яку я, деякий час подумавши, вирішив допустити.] 15.Bb1 Rxf3!? 16.gxf3 Bxh2+ 

17.Kg2 

Зазвичай після такої жертви якості білий король опиняється під атакою, а в цій позиції я можу використати відкриту вертикаль «h» і розпочати атаку сам!

 17... Nf4+ [17...Bf4! Комп'ютер не боїться віддавати чорнопольного слона за коня і сміливо ставить його на f4. 18.Rc3 Rf8 19.Rh1 g6 20.Bg3] 18.Nxf4 Bxf4  

Тепер у мене дуже легка гра: я просто веду всі фігури в напрямку лінії «h» і короля суперника!

19.Rh1! [Жертвуючи якість за атаку!] 19...g6 [19...Bxc1 20.Qxc1! Якщо чесно, то я навіть не рахував цей варіант - просто оцінив, що у білих має бути вирішальна атака. У чорних жодна фігура не захищає короля, а усі чотири фігури білих беруть участь в атаці! 20...g6 (20...h6 21.Qc2) 21.Bxg6 hxg6 22.Qh6 З матовою атакою]

20.Bg3 Bxg3 21.fxg3 [Тепер мій король захищений, а у чорних лише один пішак за якість. У білих велика перевага. Мій суперник намагається відіграти матеріал, але попадає під пряму атаку і отримує мат!]

21...Qb6 22.Qd2 Nxd4 [В цей момент я порахував варіант, який стався у партії, до самого кінця, хоча комп'ютер стверджує, що сильніше було зробити тихий хід на кшталт 23.b3, а вже потім завершувати атаку]

23.Rh4 e5 [23...Nf5 24.Bxf5 exf5 за білих виграє бідь-який логічний хід (25. Qxd5, 25. Rb4, 25. Re1)] 24.Qh6 Qxb2+ 25.Kh1! [Саме у цьому полягала ідея ходу 23.Rh4 - звільнити поле h1 для короля!] 25...Ne2 26.Qxh7+ Kf8 27.Qh8+ Ke7 28.Rh7+ Ke6 

29.Bf5+!! Після цього ходу мій суперник здався. До речі цей хід не тільки гарний, а і абсолютно єдиний шлях до перемоги.

[Далі могло бути 29.Bf5+!! 14 29...Kxf5 (29...gxf5 30.Rh6+ Kf7 31.Qf6+ Kg8 32.Rh8#) 30.Rf7+ Ke6 (30...Kg5 31.Qh4#) 31.Qf6#]   1–0